Бувають проєкти, що народжуються не в кабінетах, а в самому серці, де біль переплітається з надією. Ідея створити власну, вишиту регіональними орнаментами карту України з’явилася ще у буремному 2015 році. Тоді, коли вперше лютневий холод окупації торкнувся кордонів нашої Батьківщини. У стінах нашої школи виникло гостре, майже фізичне бажання зафіксувати нашу єдність не на словах, не у проведенні чергових заходів, не просто на папері, а в нитці, яка тримає міцніше за будь-який метал.
Шлях від ідеї до реалізації був довгим і виваженим. Майже п’ять років тривали пошуки. До школи прийшла вчителька технологій Троць Олена Володимирівна, і команда однодумців почалась створюватися. Від невдачі до невдачі, не втрачаючи ентузіазму, ми рухалися вперед. Знайти надійне джерело, де представлені автентичні орнаменти кожного регіону, було найвідповідальнішим завданням. До рук потрапила книжка “Паспорт України”, де були представлені регіональні орнаменти всіх областей та АР Крим. І робота закипіла. Потрібно було врахувати кожну деталь, аби карта стала не просто декором, а справжнім літописом українського духу. На чистих аркушах у клітинку, вирваних із шкільного зошита, на уроках технологій дівчата перемальовували орнаменти з книжки, щоб схема для вишивки була більша.
І ось, у 2020 році, коли всі схеми вишивок були перемальовані, а полотно підготовлене, проєкт офіційно стартував. В актовій залі школи було проведено жеребкування і кожен клас отримав своє завдання.
Почалася незабутня симфонія голки та нитки, де кожен стібок – це тихий акорд мелодії серця.
Ця карта — це плід колективної душі великої шкільної родини. Вона не належить комусь одному, адже над її створенням працювала велика і дружна команда:
вчителі, які у вільний час між уроками, під час повітряних тривог в укритті сідали за вишивання, вкладаючи у кожен хрестик мудрість, любов та віру у перемогу;
батьки, які вплели в полотно карти свої надії та тепло родин;
учні, чиї юні руки вперше торкалися магії рукоділля, усвідомлюючи, що вони шиють історію своєї країни;
випускники школи, які попри щоденні турботи дорослого життя та нові шляхи, прийшли до рідних стін, аби додати свій стібок до спільного полотна.
Сьогодні ця вишита карта прикрашає хол нашої школи, але її справжнє місце — у свідомості та серці кожного, хто до неї доторкнувся. Тут кожна область сяє власним, неповторним візерунком, а барви рідного краю грають свою унікальну мелодію, яка зливається в єдиний, нерозривний гімн єдності. Всі вони міцно зшиті в одне єдине неподільне ціле.
Це наш спільний маніфест. Це дзеркало нашої спільної пам’яті. Це доказ того, що сила єднання здатна побороти будь-які перешкоди і перетворити виклики на шедеври. Ми почали цей шлях у тривожний 2015, пронесли через найважчі випробування і завершили, як переможці духу, що знають ціну своєї ідентичності.