Сьогодні – надзвичайно складний час для кожного українця.
Школярі – не виняток. Багато з нас роз’їхались по всій країни, багато – по всьому світу. Але ми все одно відчуваємо себе однією родиною: родиною нашої рідної школи та родиною нашої рідної України.
Так як в ці дні ми всі разом в стінах нашої рідної школи не можемо зібратись в «Живий ланцюг», як наші батьки та дідусі/бабусі в далекому
1990 році, було вирішено створити фотопроєкт «Хоч іноді ми не поруч, але ми – єдині!!!».
А зелена трава в росі на фото символізує, що вже от-от прийде весна і Україна відродиться, як природа відроджується після холодної зими.
Погляньте, що з цього всього у нас вийшло!
А ще ділимось з вами класними бекстейджами
#Наша_ київська_159та_школа, #Україна_це_ми, #УДЦНПВ, #КЦДЮТКВПВ
